К больному для украинских нациков вопросу про написание НА Украину... попались мне отрывки из виршей каких-то(не стал проверять) вукраинских поэтов прошлого... и шо ж мы там бачымо? Зраду!

Летить орел понад море та й, летючи, крикнув:
— "Ой, як тяжко В Московщинї, що я не привикнув!
— Ой, є в мене НА Вкраїнї рідненькая мати,
— Вона-ж мене пожалує, як свого дитяти.
— Ой, є в мене НА Вкраїнї ріднесенький батько,
— То він мене приголубить, як своє дитятко.

)))
Повій, вітре, НА Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі...
Повій, вітре, опівночі.

От тобі й маєш

))))
И ещё вот интересно. Ведь в чешском, в словацком и даже в польском говорят "
на Украине", а к ним претензий у патриотов вУкраины отчегота нет. Может, это потому шо у самих укропатриотов настоящий родной язык русский, а не украинский? И поэтому они не самодостаточны, отсюда их закомплексованность - собственный язык вызывает у них морально-линвистический сбой сознания)))